Це Джонні. У притулку він живе вже більше року.

Колись Джонні мав родину, але втратив її й залишився сам. Він уже старенький, у нього майже не залишилося зубів, але це зовсім не заважає йому радіти життю, любити увагу та тягнутися до людей.

За весь цей час, на жаль, Джонні так і не дочекався своєї людини.

Можливо, хтось подумає: навіщо брати додому старенького песика? А ми думаємо інакше. Саме таким, як Джонні, особливо потрібен дім. Нехай хоча б свої старенькі роки він проживе не в притулку, а поруч із людиною, для якої стане рідним.

Дуже хочеться, щоб одного дня ми змогли сказати: Джонні поїхав додому. ❤️